Ретроградна конденсація важких вуглеводнів у привибійній зоні пласта
DOI:
https://doi.org/10.31471/1993-9868-2023-2(40)-15-24Ключові слова:
цифрове моделювання, газоконденсатний поклад, свердловина, ретроградна конденсація, привибійна зона пласта, підвищення конденсатовилучення.Анотація
Актуальність проведених досліджень зумовлена практичним відставанням нафтогазової галузі України у впровадженні передових технологій розробки газоконденсатних родовищ зі значними запасами конденсату та,відповідно, низькими фактичними коефіцієнтами конденсатовилучення порівняно з досягнутим світовим рівнем. На поточний час економіка України потребує не тільки стабілізації, а і нарощування рівнів видобутку вуглеводнів з метою забезпечення потреб за рахунок власного видобутку. Для напрацювання оптимальних шляхів підвищення ефективності видобутку розвіданих запасів проведено дослідження з використанням цифрового моделювання. На основі секторної моделі газоконденсатного покладу проведено дослідження процесів ретроградної конденсації рідких вуглеводнів у привибійній зоні пласта. На основі проведених досліджень встановлено, що фільтраційно-ємнісні властивості колектора та технологічні параметри експлуатації видобувних свердловин значно впливають ефективність видобутку конденсату. Так, чим менша проникність колектора, тим більшу депресію на пласт потрібно створити для забезпечення заданих показників із видобутку вуглеводнів. Наслідком цього є створення значної лійки депресії у привибійній зоні пласта, що обумовлює інтенсивні процеси ретроградної конденсації рідких вуглеводнів. За результати проведених досліджень встановлено, що за проникності колектора на рівні 3мД радіус насиченої сконденсованими вуглеводнями привибійної зони, становить 16,5 м,за проникності 5 мД – 13,5 м, за проникності 10 мД – 11,1 м, а за проникності 50 мД – 6,6 м. Насиченість порового простору сконденсованими вуглеводнями поблизу стовбура свердловини залежно від проникності колектора відповідно складає 34,1 %, 33,6%, 30,6 % та 24,8 %.. Враховуючи наведене, можна зробити висновок про те, що чим менша проникність колектора, тим більша лійка депресії у привибійній зоні пласта та, відповідно, насиченість порового простору сконденсованими вуглеводнями, а отже, і найбільші втрати рідких вуглеводнів. Для підвищення ефективності видобутку залишкових запасів конденсату необхідно вживати заходи з попередження чи сповільнення процесів випадіння конденсату в пластових умовах.
Завантаження
Посилання
Matkivskyi S. Optimization of gas recycling technique in development of gas-condensate fields. Mining of Mineral Deposits. 2023. Vol. 17. Issue 1. Р. 101-107. https://doi.org/10.33271/mining17.01.101
Matkivskyi S.V. Doslidzhennya vplyvu tysku pochatku nahnitannya sukhoho hazu na koefitsiyent kondensatovyluchennya hazokondensatnykh rodovyshch. Naftohazova enerhetyka. 2022. No. 1 (37). P. 41-49. https://doi.org/10.31471/1993-9868-2022-1(37)-41-49 [in Ukrainian]
Thomas F., Holowach N., Zhou X., Bennion D. Optimizing Production From Gas Condensate Reservoirs. Petroleum Society of Canada. Annual Technical Meeting. June 12 – 15. 1994. Р. 1-14. Calgary. Alberta. https://doi.org/10.2118/94-04
Fishlock T., Probert C. Waterflooding of Gas Condensate Reservoirs. Society of Petroleum Engineers. 1996. Р. 245-251. https://doi.org/10.2118/35370-PA
Kondrat R.M. Gazokondensatootdacha plastov. M.: Nedra, 1992. 255 p. [in Ukrainian]
Matkivskyi S., Khaidarova L. Increasing the Productivity of Gas Wells in Conditions of High Water Factors. Eastern Europe Subsurface Conference. Kyiv. Ukraine. 2021. Р. 1-16 https://doi.org/10.2118/208564-MS
Burachok O., Kondrat O., Matkivskyi S. Investigation of the efficiency of gas condensate reservoirs waterflooding at different stages of development. Global Trends, Challenges and Horizons. Dnipro. Ukraine. 2020. Р. 1-11. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202123001010
Matkivskyi S., Kondrat O. The influence of nitrogen injection duration at the initial gas-water contact on the gas recovery factor. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2021. No 1(6) (109). P. 77–84. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.224244
Matkivskyi S., Kondrat O. Studying the influence of the carbondioxid einjection period duration on the gas recovery factor during the gas condensate fields development underwater drive. Mining of Mineral Deposits. 2021. Vol. 15. Iss. 2. Р. 95-101. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.224244
Bikman Ye. Forecasting Hydrocarbon Production at Gas Condensate Fields Considering Phase Transformations of Reservoir Systems. SPE Eastern Europe Subsurface Conference. Kyiv. Ukraine. 2021. Р. 1-7. https://doi.org/10.2118/208562-MS
Kryvulya S. V., Bikman Ye. S., Kondrat O. R., Matkivskyi S. V. Perspektyvy dorozrobky hazokondensatnykh rodovyshch iz znachnymy zapasamy retrohradnoho kondensatu. Naftohazova haluz: Perspektyvy naroshchuvannya resursnoyi bazy: Materialy mizhnarodnoyi naukovo-tekhnichnoyi konferentsiyi. 8-9 hrudnya. 2020. Ivano-Frankivsk. P. 99-102. [in Ukrainian]
Bikman Ye. S., Dyachuk V. V. Optymiza-tsiya system rozrobky hazokondensatnykh rodovyshch Ukrayiny z vysokym vmistom vuhlevodniv S5+ v plastovomu hazi. Problemy naftohazovoyi promyslovosti. 2006. No 3. P. 165–168. [in Ukrainian]
Luo K., Li S., Zheng X., Chen G., Dai Z., Liu N. Experimental Investigation into Revaporization of Retrograde Condensate by Lean Gas Injection. SPE Asia Pacific Oil and Gas Conference and Exhibition. Jakarta. Indonesia. 2001. Р. 1-8. https://doi.org/10.2118/68683-MS
Kossack C. A., Opdal S. T. Recovery of Condensate From a Heterogeneous Reservoir by the Injection of a Slug of Methane Followed by Nitrogen. 63rd Annual Technical Conference and Exhibition of the Socienty of Petroleum Engineers. Houston. Texas. USA. 1988. P. 19-27. https://doi.org/10.2118/18265-MS
Oldenburg С. M., Law D. H., Gallo Y. L. White S. P. Mixing of CO2 and CH4 in Gas Reservoirs: Code Comparison Studies. USA. Canada and New Zealand. 2003. P. 1-5. https://doi.org/10.1016/B978-008044276-1/50071-4
Mamora D. D., Seo J. G. Enhanced Gas Recovery by Carbon Dioxide Sequestration in Depleted Gas Reservoirs. SPE Technical Conference and Exhibition. San Antonio. Texas. 2002. P. 1-9. https://doi.org/10.2118/77347-MS
Burachok O., Kondrat O., Matkivskyi S., Pershyn D. Comparative Evaluation of Gas-Condensate Enhanced Recovery Methods for Deep Ukrainian Reservoirs: Synthetic Case Study. Europec featured at 82nd EAGE Conference and Exhibition, Amsterdam. The Netherlands. 2021. P. 1-8. https://doi.org/10.2118/205149-MS
Boyko V. S., Kondrat R. M., Yare-miychuk R. S. Dovidnyk z naftohazovoyi spravy. Lviv: Svit. 1996. 620 p. [in Ukrainian]
Kondrat R. M., Marchuk Yu. V. Tekhno-logiya i tekhnika ekspluatatsii gazokondensatnykh skvazhin v oslozhnennykh usloviyakh. Razrabotka i ekspluatatsiya gazovykh i gazokondensatnykh mestorozhdeniy. 1989. No 7. P. 1-38. [in Ukrainian]
Kondrat O. R. Eksperymentalni dosli-dzhennya vytisnennya skondensovanykh vuhlevodniv z hazokondensatnykh rodovyshch rozchynamy PAR. Naftova i hazova promyslovistʹ. 2000. No 1. P. 34-38. [in Ukrainian]
Kondrat O. R. Laboratorni doslidzhennya pidvyshchennya vuhlevodnevyluchennya z vysnazhenykh hazokondensatnykh rodovyshch. Rozvidka ta rozrobka naftovykh i hazovykh rodovyshch. 2000. No 3(56). P. 72-76. [in Ukrainian]
Burachok O. V., Pershyn D. V., Matkivskyi S.V ., Bikman Ye. S., Kondrat O. R. Osoblyvosti vidtvorennya rivnyannya stanu hazokondensatnykh sumishey za umovy obmezhenoyi vkhidnoyi informatsiyi. Rozvidka ta rozrobka naftovykh i hazovykh rodovyshch. 2020. No 1(74). P. 82-88. https://doi.org/10.31471/1993-9973-2020-1(74)-82-88 [in Ukrainian]
Burachok O. V., Pershyn D. V., Matkiv-skyi S. V., Kondrat O. R. Doslidzhennya mezhi zastosuvannya PVT-modeli “chornoyi nafty” dlya modelyuvannya hazokondensatnykh pokladiv. Mineralni resursy Ukrayiny. 2020. No 2. P. 43-48. https://doi.org/10.31996/mru.2020.2.43-48 [in Ukrainian]
Influence of hydrogen concentration on the properties of gas-hydrogen mixtures and gas-dynamic processes in gas distribution networks
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Нафтогазова енергетика
TЦя робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.