Використання сучасних засобів моделювання процесу циклічної експлуатації підземного сховища природного газу та СО2 у водоносному пласті

Анотація

Авторами здійснено збір та аналіз геолого-геофізичної та технологічної інформації по району Червонопартизанського підземного сховища газу. Наведено короткий огляд основних відомостей про геологічну будову, історію створення та особливості експлуатації сховища. На основі зібраної геолого-геофізичної інформації авторами створено 3D статичну геологічну модель пластів-колекторів, що в подальшому лягла в основу газогідродинамічних розрахунків. Висвітлюються загальні методологічні засади та основні етапи створення газогідродинамічної моделі. В ході дослідження зазначені методики було адаптовано з урахуванням наявних фактичних даних, та застосовано в ході створення та адаптації газогідродинамічної моделі Червонопартизанського підземного сховища газу (надалі – ПСГ). Проаналізовано історичні дані щодо технологічних режимів функціонування свердловин та сховища в цілому, обсягів закачуваного та відібраного газу, значень пластових тисків. Червонопартизанське ПСГ було створене у водоносному горизонті бат-байоського віку середньої юри. Дослідно-промислову експлуатацію було розпочато в 1968 році, в 1985 році сховище було виведено на проєктний режим експлуатації з задіянням 67 свердловин. В рамках даного дослідження авторами відтворено період експлуатації від початку створення штучного покладу у водоносному пласті до 1981 року. Шляхом ітеративної адаптації в процесі історичного співставлення періоду створення та дослідно-промислової експлуатації ПСГ досягнуто відповідність розрахункових параметрів реальним на рівні 90%. Виконано моделювання альтернативного сценарію експлуатації ПСГ в режимі сховища CO₂. Відповідно до результатів, діапазон зміни пластового тиску та газонасичений поровий простір, занятий CO₂ в газоподібній фазі є на 5-10% меншими порівняно з природним газом, при всіх інших незмінних параметрах. На основі отриманих результатів наведено огляд виробничих задач та викликів, що можуть бути вирішені з використанням газогідродинамічної моделі ПСГ.