ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РЕАГЕНТІВ-СТАБІЛІЗАТОРІВ НА ФІЛЬТРАЦІЮ ТАМПОНАЖНИХ РОЗЧИНІВ В УМОВАХ НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНИХ СВЕРДЛОВИН

Анотація

Проведено лабораторні дослідження для визначення коагулюючої здатності карбоксиметилцелюлози, окзилу, сульфіт-спиртової барди, гіпану, метасу, поліакриламіду та крохмалю від дії електролітів-прискорювачів термінів тужавіння. За результатами лабораторних досліджень встановлено, що хлористий натрій і калій не спричиняють коагуляцію жодного з досліджуваних розчинів стабілізаторів. Хлорид заліза спричиняє коагуляцію всіх стабілізаторів, окрім окзилу, а при додаванні сульфату амонію коагулюються всі стабілізатори крім сульфіт-спиртової барди і окзилу. Кальцинована сода призводить до коагуляції поліакриламіду. При додаванні хлористого кальцію та нітрату кальцію відбувається коагуляція карбок-симетилцелюлози, крохмалю, гіпану та метасу. Проведені дослідження показали, що перелічені реагенти, понижувачі фільтрації сумісні один з одним і взаємної коагуляції не спричиняють. Визначено поріг коагуляції розчинів стабілізаторів. Проведено лабораторні дослідження впливу реагентів-стабілізаторів та прискорювачів термінів тужавіння на властивості тампонажного розчину і каменю (фільтрація, розтічність, терміни тужавіння та міцність). Встановлено, що оптимальна добавка карбоксиметилцелюлози для зниження фільтрації становить 0,75%. Для прискорення термінів тужавіння тампонажного розчину з добавкою карбоксиметилцелюлози рекомендовано додавати 8% кальцинованої соди. Застосування силікату натрію, замість кальцинованої соди, спричиняє ріст фільтрації та значне зниження розтічності. При додаванні до тампонажного розчину поліакриламіду замість карбоксиметилцелюлози зменшується фільтрація з одночасним дуже значним загущенням розчину та збільшенням термінів тужавіння. На основі лабораторних досліджень вибрана оптимальна добавка бентоніту для зниження фільтрації тампонажного розчину. Проведено лабораторні дослідження впливу двох реагентів-стабілізаторів (карбоксиметилцелюлоза + окзил, карбоксиметилцелюлоза + сульфіт-спиртова барда) на основні властивості досліджуваної рецептури тампонажного розчину. Додавання окзилу до запропонованої рецептури знижує фільтрацію тампонажного розчину, а сульфіт-спиртової барди - дещо збільшує. Встановлено, що тампонажний розчин з додаванням окзилу при твердінні у воді спричиняє незначне розширення (до 0,1%) тампонажного каменю. Рекомендована рецептура тампонажного розчину з пониженою фільтрацією для цементування обсадних колон низько-температурних свердловин такого складу: тампонажний портландцемент ПЦТ І-50 + 5% бентоніту + 0,75% карбоксиметилцелюлози + 0,3% окзилу + 8% кальцинованої соди при водоцементному відношенні 0,65.