ПРОГНОЗУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЗОСЕРЕДЖЕНИХ ОБ’ЄКТІВ ГАЗОПРОВОДУ ЗА УМОВ НЕПОВНОГО ЗАВАНТАЖЕННЯ

Анотація

Розглядається енергоефективність та експлуатаційна надійність газотранспортної системи з точки зору забезпечення споживачів енергоносіями в заданих обсягах. Метою дослідження є встановлення закономірностей і  оцінка впливу експлуатаційних параметрів зосереджених об’єктів лінійної частини магістрального газопроводу, зокрема повітряних переходів, на енергоефективність транспортування газу та вплив тренду технічного стану газотранспортних систем.   На їх основі розроблено принципи прогнозування  часу безаварійної експлуатації і термінів проведення технічного обслуговування для забезпечення заданого рівня надійності. Отримана математична модель визначення енергоефективності та надійності газотранспортної системи на основі найпростішого потоку відмов лінійної частини і систем контролю,  показано і розглянуто на практичному прикладі методику   розрахунку коефіцієнта корисної дії зосереджених об’єктів лінійної частини трубопровідної системи, зокрема, повітряних переходів,  для забезпечення заданої енергоефективності  та надійності газопостачання На основі проведених досліджень у виробничих умовах встановлено закономірності впливу зовнішніх факторів, зокрема барометричного тиску, температури і вологості атмосферного повітря, а також відносної густини паливного газу на економічність транспортування газу, що дозволить забезпечити ефективну роботу газотранспортної системи. Показано на підставі статистичних досліджень,  що вплив природних факторів залежить відмов проходження траси газопроводу, збільшення продуктивності газопроводу призводить до зростання коефіцієнта корисної дії повітряного переходу незалежно від його розміщення на трасі,  при цьому зростання тиску на початку переходу також призводить до збільшення коефіцієнта корисної дії, оскільки в обох випадках зростає корисна робота сил опору газопроводу, спрямована на підтримання його продуктивності. Зниження температури довкілля викликає зростання теплових енерговитрат, що призводить до зниження коефіцієнта корисної дії  повітряного переходу.