АНАЛІЗ МЕТОДИК ВИЗНАЧЕННЯ ВТРАТ ГАЗУ ПІД ЧАС ПРОДУВАНЬ ШЛЕЙФІВ І СВЕРДЛОВИН ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ РІДИННИХ НАКОПИЧЕНЬ

Анотація

Розглянуто процес продування внутрішньої порожнини шлейфів і свердловин газових та газоконденсатних родовищ від накопчених рідинних забруднень як один із методів стабілізації режиму їх експлуатації, який не потребує додаткових капіталовкладень. Продування системи «свердловина – газозбірний шлейф» через факельний трубопровід на амбар, з метою видалення рідинних накопичень, які призводять до надлишкових втрат тиску та негативно впливають на видобувний потенціал родовищ, супроводжується незворотними втратами газу, на обсяги яких до того ж згідно із законодавством України розповсюджуються рен-тні платежі. При цьому газ, який витрачається за час продувань в атмосферу, відноситься до категорії парникових і має негативний вплив на довкілля. Для оцінювання достовірності результатів, які отримують аналітичним методом, у дослідженні проаналізовано методики газових підприємств із визначення втрат газу під час продувань шлейфів і свердловин газових і газоконденсатних родовищ в атмосферу. Визначено основні рівняння, на яких базуються розрахункові формули розглянутих методик, виконано аналіз їх складових параметрів. Розглянуто та порівняно результати розрахунків із визначення втрат газу за час продувань за існуючими методиками з фактичними замірами лічильником газу. Встановлено, що є суттєві розбіжності у результатах. Так, похибка для методик, які базуються на параметрі критичної швидкості витікання, складає від 250,6 % до 1065,2 %, а для методик, які залежать від робочого дебіту і поправочного коефіціє-нту на дебіт, становить від -48,5 % до 99,3 %.Визначено причини значної похибки розрахунку за розгляну-тими методиками. Описані та визначені в програмному забезпеченні PipeSim параметри експлуатації шлейфів та свердловин, за яких відбувається утворення потоку газу зі значним вмістом рідини під час їх продувань.