Дослідження показників дизель-компресорного агрегату при його роботі на альтернативному біопаливі
DOI:
https://doi.org/10.31471/1993-9868-2019-2(32)-88-96Ключові слова:
біопалива, дизельний двигун, водорості, потужнісні характеристики, екологічні показники.Анотація
Розглянуто напрям використання синьо-зелених водоростей як біоматеріалу для створення моторного біопалива для нафтогазового технологічного транспорту. Мета роботи – експериментальні дослідження зміни потужнісних та екологічних характеристик дизель-компресорного агрегату при використанні нафтового дизельного палива та його сумішей з біопаливами, які одержані з водоростей. В результаті виконаних експериментальних досліджень встановлено залежності зміни ефективної потужності двигуна при використанні дизельного палива і суміші дизельного палива з одержаними біодобавками на основі метилових ефірів ліпідної фракції синьо-зелених водоростей Chroococcfles в кількості 5, 10 та 20 %. Експериментально встановлено, що ефективна потужність двигуна при використанні суміші дизельного палива з одержаними біодобавками на основі метилових ефірів ліпідної фракції синьо-зелених водоростей Chroococcfles в кількості 5, 10 та 20 % зменшиться в середньому на 0,9, 1,8 та 3,5 %. Експериментально встановлено, що вміст оксиду вуглецю СО при використанні суміші дизельного палива з одержаними біодобавками на основі метилових ефірів ліпідної фракції синьо-зелених водоростей Chroococcfles в кількості 5, 10 та 20 % зменшиться в середньому на 6,5, 13,9 та 28,7 %.
Завантаження
Посилання
Awolu, O. O., and Layokun, S. K. (2013). Optimization of two-step transesterification production of biodiesel from neem (Azadirachta indica) oil. Int. J. Energy Environ. 4, P. 39. doi:10.1186/2251-6832-4-39.
Wang, M., Wu, W., Wang, S., Shi, X., Wu, F., Wang. J. (2015). Preparation and Characterization of a Solid Acid Catalyst from Macro Fungi Residue for Methyl Palmitate Production. BioResources, 10 (3), P. 5691–5708. doi: 10.15376/biores.10.3.5691-5708.
Eggert, H., Greaker M. (2014). Promoting Second Generation Biofuels: Does the First Generation Pave the Road? Energies. 7 (7), P. 4430-4445. doi: 10.3390/en7074430.
Ghosh P. (2015) Biofuels: Engineering and Biological Challenges. Proceedings of Indian National Science Academy, 81 (4), P. 765-773. doi: 10.16943/ptinsa/2015/v81i4/48295.
MARINESCU, C., CICEA, C. (2018). What Do We Know about Biofuels Today that Diesel and Ford Did. Management and Economics Review, 3 (2), P. 213-224. doi: 10.24818/mer/2018.12-07.
Haas, M. I., and Wagner, K. (2011). Simplifying biodiesel production: the direct or in situ transesterification of algal biomass. Eur. J. Lipid Sci. Technol. 113, P. 1219–1229. doi: 10.1002/ejlt.201100106.
Nascimento, I. A., Marques, S. S. I., Cabanelas, I. T. D., Pereira, S. A., Druzian, J. I., de Souza, C. O. (2013). Screening microalgae strains for biodiesel production: lipid productivity and estimation of fuel quality based on fatty acids profiles as selective criteria. Bioenerg. Res. 6, P. 1–13. doi:10.1007/s12155-012-9222-2
Behera, S., Singh, R., Arora, R., Sharma, N., Shukla, M., Kumar, S. (2015). Scope of algae as third generation biofuels, 2, P. 90. doi: 10.3389/fbioe.2014.00090.
Afify, A. M. M., Shanab, S. M., and Shalaby, E. A. (2010). Enhancement of biodiesel production from different species of algae. Grasas y Aceites 61, P. 416–422. doi: 10.3989/gya.021610
Chen, C. Y., Zhao, X. Q., Yen, H. W., Ho, S. H., Cheng, C. L., Bai, F. (2013). Microalgae-based carbohydrates for biofuel production. Biochem. Eng. J. 78, P. 1–10. doi:10.1016/j.bej.2013.03.006.
Ho, S. H., Chen, C. Y., Lee, D. J., and Chang, J. S. (2011). Perspectives on microalgal Co2-emission mitigation systems-a review. Biotechnol. Adv. 29, P. 189–198. doi:10.1016/j.biotechadv.2010.11.001.