Удосконалення способу ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки трубопровідного транспорту газу

Анотація

Попередження надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, які можуть супроводжуватися численними людськими жертвами, великими матеріальними втратами та порушеннями умов життєдіяльності, є однією з важливих проблем сьогодення і потребує вивчення. Значну техногенну небезпеку становить трубопровідний транспорт вуглеводнів. Одним із кроків зменшення ризику надзвичайних ситуацій на об’єктах трубопровідного транспорту є робота з виявлення потенційних джерел небезпеки, яка полягає, перш за все, у паспортизації потенційно небезпечних об’єктів. Також відомо, що будь-яка реконструкція, переобладнання та зміни цільового призначення об’єкта газонафтопровідного транспорту потребує відповідної ідентифікації та декларації його безпеки.  Останнім часом виникає необхідність у реконструкції обв’язки компресорних станцій з добудовою відповідних перемичок з метою транспортування газу в реверсному напрямку, тому паралельно виникає і потреба в ідентифікації даних об’єктів. Проведено аналіз існуючих способів ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки трубопровідного транспорту та способів визначення  сумарної маси небезпечної речовини для таких об’єктів. Встановлено, що в існуючих моделях не враховано коефіцієнт стисливості газу, падіння тиску в газопроводі після відсічення ділянки, розмір еквівалентного діаметру витоку тощо. Запропонована модель для визначення сумарної маси газу, що міститься в дільниці газопроводу між лінійною запірною арматурою, та маси газу, що може виділитися протягом часу, встановленого для виявлення витоку речовини та перекриття лінійної запірної арматури. Дана модель реалізована при ідентифікації новозбудованої перемички між лінійною частиною газопроводу і вхідним шлейфом компресорної станції для транспортування газу в реверсному напрямку як потенційно небезпечного об’єкта.