Удосконалення класифікації методів отримання емульсій

Анотація

Під час спалювання рідкого палива виникають проблеми, пов’язані із забезпеченням екологічних вимог та ефективністю його використання. Процес якісного горіння рідкого палива (переважно мазуту) ускладнюється наявністю у ньому надмірної кількості води. Одним із перспективних напрямків вирішення цієї проблеми є використання водоемульсійних палив (ВЕП), при якому високовартісна стадія зневоднення палива замінюється стадією емульгування – рівномірного розподілу води у об’ємі палива. При цьому можна усунути її розшарування не лише з використанням дорогих поверхнево-активних речовин (ПАР), а із застосуванням технологій, які забезпечують стійкість такого палива за рахунок утворення дрібнодисперсної емульсії. Стійкість та ефективність горіння такої паливної емульсії (ПЕ) буде значно залежати від наявної кількості та дисперсності води у ВЕП. Сьогодні такі технології емульгування ВЕП та їх особливості вивчені недостатньо і тому мають велике наукове та практичне значення. Існуючі класифікації методів емульгування (МЕ) є різноманітними, що унеможливлює аналіз можливостей, функціональності та доцільності вибору оптимального МЕ для отримання якісної емульсії. На основі проведеного аналізу існуючих класифікацій МЕ запропонована удосконалена класифікація, в якій  поєднані можливі МЕ і апарати, що їх реалізують. Доцільність використання конкретного МЕ залежить від параметрів ПЕ та її потреби, сфери, умов та мети застосування. Для промислових масштабів найефективніше використовувати апарати, які працюють із використанням технології дискретно-імпульсного введення енергії (ДІВЕ). Проте для лабораторних досліджень можливо використовувати звукові МЕ з диспергатором УЗДН-А та генератором УЗГ-34.