http://nge.nung.edu.ua/index.php/nge/issue/feed Oil and Gas Power Engineering 2020-03-27T11:53:07+02:00 Андрій Петрович Джус (Andrii Dzhus) ngejournal@nung.edu.ua Open Journal Systems <p>У журналі публікуються матеріали за результатами наукової та виробничої діяльності у сфері нафтогазового комплексу за такими напрямками:</p> <p>Геологія, розвідка та геофізика нафтових і газових родовищ</p> <p>Науково-технічні проблеми нафтогазової інженерії</p> <p>Матеріали, конструкції та обладнання об’єктів нафтогазового комплексу</p> <p>Нові рішення у сучасній техніці та технологіях</p> http://nge.nung.edu.ua/index.php/nge/article/view/491 Обґрунтування перспектив нафтогазоносності крейдових відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину 2020-03-27T11:28:22+02:00 <p><em>Зовнішня зона Передкарпатського прогину, хоча і є одним з найстаріших газовидобувних районів України, на сьогоднішні все ж залишається перспективною щодо відкриття нових родовищ нафти і газу. Основні поклади газу тут відкриті у міоценових відкладах, проте кількість неопошукованих структур стрімко скорочується. Освоєння малодосліджених крейдових відкладів та можливість відкриття у них покладів нафти і газу можуть забезпечити нарощення ресурсної бази. У цьому плані важливого значення набуває обгрунтування перспектив нафтогазоносності крейдових відкладів за комплексом критерійних ознак, що включають визначення характеру поширення порід-колекторів та флюїдоупорів, встановлення сприятливих структурно-тектонічних та гідрогеологічних умов для формування і збереження покладів нафти і газу. Узагальнення, систематизація, аналіз нових і переінтерпретація раніше виконаних геолого-геофізичних досліджень та результатів глибокого буріння уможливили обгрунтування достовірної геологічної будови крейдових відкладів досліджуваного регіону, що сприятиме підвищенню ефективності прогнозування нафтогазоносності та визначенню першочергових нафтогазоперспективних об’єктів для проведення детальних геолого-геофізичних робіт з метою пошуку нових покладів нафти і газу. Аналіз комплексу гідрогеологічних критеріїв дозволив виділити ділянки з прямими та опосередкованими гідродинамічними та гідрохімічними ознаками нафтогазоносності Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Встановлено, що у розрізі сеноманських порід на підставі побудованих нами геологічних розрізів колектори сконцентровані у центральній та південно-східній частинах Зовнішньої зони. Пісковики сенону (журавненські) залягають переважно в північно-західній частині Косівсько-Угерської підзони. Екрануючими породами є відклади баранівських глин, гіпсоангідритовий горизонт та косівські глини. Результати досліджень дадуть змогу підвищити ефективність пошукових робіт, а приріст перспективних і прогнозних ресурсів буде вагомим внеском у виконання завдання стабілізації та збільшення нафтогазовидобутку в Україні.</em></p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2019 “Нафтогазова енергетика” Всеукраїнський науково-технічний журнал http://nge.nung.edu.ua/index.php/nge/article/view/490 Дослідження та метод аналізу впливу деформації водовіддільної колони на поздовжні коливання бурильної колони 2020-03-27T11:32:38+02:00 О. О. Слабий burewisnyk@gmail.com <p><em>Робота присвячена вивченню впливу поперечних коливань водовіддільної колони на поздовжні коливання бурильної колони та зміну динамічної складової осьового зусилля на долоті при бурінні свердловин з плавучих засобів в умовах глибокого моря. Оцінка впливу проводилась шляхом порівняльного аналізу результатів імітаційного моделювання роботи бурової системи</em><em> в програмному середовищі на базі мови </em><em>Modelica. Для цього створено імітаційну модель, що дає змогу вивчати роботу системи «бурове судно – натяжна система водовіддільної колони – водовіддільна колона – компенсатор вертикальних коливань бурильної колони – бурильна колона» при нерегулярному хвилюванні моря, що задається енергетичним спектром </em><em>JONSWAP. Вплив деформації водовіддільної колони на осьові коливання бурильної колони врахований&nbsp; шляхом внесення в «класичне» рівняння осьових коливань бурильної колони нелінійного члена поздовжньо-поперечної деформації. Поперечна деформація бурильної колони визначалась, виходячи із припущення про співпадіння осей деформації водовіддільної і бурильної колон в процесі роботи. Проведено серію числових експериментів при хвилюванні моря від трьох до шести балів за умови відсутності впливу морських течій та активному режимі роботи компенсатора вертикальних переміщень бурильної колони. Одержані результати показують, що найбільший вплив деформації водовіддільної колони на осьові коливання бурильної колони спостерігається в перерізі на рівні гирла свердловини, де амплітуда поздовжніх коливань зростає до 4 разів. Загалом деформація водовіддільної колони спричинює зростання коефіцієнта динамічності роботи долота на 4-7% для досліджуваної компоновки бурової системи.</em></p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2019 “Нафтогазова енергетика” Всеукраїнський науково-технічний журнал http://nge.nung.edu.ua/index.php/nge/article/view/496 Дослідження енергоефективності експлуатації міських газових мереж 2020-03-27T11:34:11+02:00 В. Я. Грудз srgg429@gmail.com Р. Б. Стасюк snp@nung.edu.ua М. Я. Криль snp@nung.edu.ua <p><em>Розв’язано задачу про вибір критерію енергоефективності експлуатації міських газових мереж високого і середнього тисків&nbsp; за умови переходу до системи індивідуального енергопостачання. Показано, що в умовах суттєвого підвищення цін на природний газ і поглиблення його дефіциту міська газова мережа часто не може забезпечити споживачів енергоносієм в заданому обсязі, тому підхід до прогнозування її експлуатаційних режимів повинен принципово змінитися. В першу чергу це стосується області допустимих режимів, яка в таких умовах значно розширюється. За умов перезавантаження газорозподільчої мережі внаслідок зміни характеру газоспоживання велику роль надається критеріям енерговитратності транс-портування газу і забезпеченню максимальної експлуатаційної надійності, що входить в сферу оптимального обслуговування. </em></p> <p><em>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Для оцінювання енергоефективності транспортування газу газопроводами розподільчої мережі запропоновано використати поняття&nbsp; коефіцієнта корисної дії мережі, який визначається відношенням корисної роботи, виконаної при забезпеченні заданого обсягу транспортування газу трубопроводами, до загальних витрат енергії. Показано, що коефіцієнт корисної дії розподільчої мережі чи її окремих елементів відрізняється принципово від коефіцієнта її гідравлічної ефективності, який є характеристикою технічного стану системи. На основі аналітичних досліджень встановлено взаємозв’язок між ними.</em></p> <p><em>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Запропоновано розрахункові залежності для визначення коефіцієнта гідравлічної ефективності розгалуженого газопроводу як елемента міської газорозподільчої мережі. Проведено аналіз впливу різноманітних факторів на величину коефіцієнта гідравлічної ефективності&nbsp; міської газорозподільчої мережі&nbsp; Наведено приклади розрахунку коефіцієнта корисної дії мережі, зроблено висновки щодо підвищення ефективності експлуатації.</em></p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2019 “Нафтогазова енергетика” Всеукраїнський науково-технічний журнал http://nge.nung.edu.ua/index.php/nge/article/view/493 Моделювання режимів транспортування природного газу магістральними газопроводами в умовах недовантаження 2020-03-27T11:35:53+02:00 О. Б. Василів oleg_vas@ukr.net О. С. Тітлов titlov1959@gmail.com Т. А. Сагала oleg_vas@ukr.net <p><em>Проведено оцінку поточного стану транзиту природного газу українською газотранспортною системою (ГТС). Розглянуто передумови подальшого зменшення завантаженості ГТС в найближчі роки, зокрема в напрямку Європи через газовимірювальну станцію «Орлівка» (південний напрямок), враховуючи побудову альтернативних обхідних газопроводів. На основі огляду літературних джерел з проблеми ефективної роботи газопроводів в умовах недовантаження розроблено методику визначення пропускної здатності та енерговитратності газопроводу для заданої комбінації працюючих газоперекачуючих агрегатів (ГПА). Як об’єкт досліджень вибрано газопровід Ананьїв -Тирасполь-Ізмаїл на ділянці Тарутине-Орлівка. Методика містить розрахунок фізичних властивостей газу за його складом, розрахунок компримування газу, розрахунок лінійної частини, витрат газу на власні потреби компресорної станції та розрахунок сумарної потужності газоперекачуючих агрегатів при заданих технологічних обмеженнях. За допомогою розробленого оригінального програмного забезпечення у мові програмування MATLAB виконано циклічні багатоваріантні розрахунки пропускної здатності і енерговитратності газопроводу та проведено оптимізацію режимів роботи компресорного цеху в діапазоні навантажень від 23…60 млн.м<sup>3</sup>/д. За критерій оптимізації вибрано мінімальну сумарну потужність ГПА. Змінними параметрами при цьому є частоти обертання нагнітачів, різна комбінація працюючих ГПА, коефіцієнт завантаженості. За результатами проведеної оптимізації побудовано графічні залежності: оптимальної частоти ротора нагнітача від продуктивності газопроводу; зміни потужності та тиску в залежності від продуктивності газопроводу при роботі різної комбінації нагнітачів. Розроблено рекомендації для мінімізації витрат паливного газу на компресорній станції.</em></p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2019 “Нафтогазова енергетика” Всеукраїнський науково-технічний журнал http://nge.nung.edu.ua/index.php/nge/article/view/503 Удосконалення способу ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки трубопровідного транспорту газу 2020-03-27T11:37:55+02:00 В. Б. Запухляк vasyazb@gmail.com Р. Б. Стасюк vasyazb@gmail.com Ю. Г. Мельниченко vasyazb@gmail.com Т. Ю. Пиріг vasyazb@gmail.com Д. П. Береза vasyazb@gmail.com <p><em>Попередження надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, які можуть супроводжуватися численними людськими жертвами, великими матеріальними втратами та порушеннями умов життєдіяльності, є однією з важливих проблем сьогодення і потребує вивчення. Значну техногенну небезпеку становить трубопровідний транспорт вуглеводнів. Одним із кроків зменшення ризику надзвичайних ситуацій на об’єктах трубопровідного транспорту є робота з виявлення потенційних джерел небезпеки, яка полягає, перш за все, у паспортизації потенційно небезпечних об’єктів. Також відомо, що будь-яка реконструкція, переобладнання та зміни цільового призначення об’єкта газонафтопровідного транспорту потребує відповідної ідентифікації та декларації його безпеки.&nbsp; Останнім часом виникає необхідність у реконструкції обв’язки компресорних станцій з добудовою відповідних перемичок з метою транспортування газу в реверсному напрямку, тому паралельно виникає і потреба в ідентифікації даних об’єктів. Проведено аналіз існуючих способів ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки трубопровідного транспорту та способів визначення&nbsp; сумарної маси небезпечної речовини для таких об’єктів. Встановлено, що в існуючих моделях не враховано коефіцієнт стисливості газу, падіння тиску в газопроводі після відсічення ділянки, розмір еквівалентного діаметру витоку тощо. Запропонована модель для визначення сумарної маси газу, що міститься в дільниці газопроводу між лінійною запірною арматурою, та маси газу, що може виділитися протягом часу, встановленого для виявлення витоку речовини та перекриття лінійної запірної арматури. Дана модель реалізована при ідентифікації новозбудованої перемички між лінійною частиною газопроводу і вхідним шлейфом компресорної станції для транспортування газу в реверсному напрямку як потенційно небезпечного об’єкта.</em></p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2019 “Нафтогазова енергетика” Всеукраїнський науково-технічний журнал http://nge.nung.edu.ua/index.php/nge/article/view/495 Перспективи виробництва твердого біопалива в Україні 2020-03-27T11:49:09+02:00 М. В. Панчук ztk@nung.edu.ua І. М. Сем’яник ztk@nung.edu.ua І. О. Мандрик ztk@nung.edu.ua <p><em>Запаси викопних паливних ресурсів в Україні обмежені,&nbsp; тому використання&nbsp; твердого біопалива з відновлювальної сировини&nbsp; є одним&nbsp; з найважливіших чинників енергетичної політики держави, спрямованої на збереження традиційних паливо-енергетичних ресурсів та покращення стану навколишнього середовища. Проведено аналіз біологічних ресурсів&nbsp;&nbsp; та встановлено, що&nbsp; Україна має достатній потенціал, доступний для виробництва енергії, що складає&nbsp; близько 29 млн. тон умовного палива. Важливим ресурсом&nbsp; за цього є енергетичні культури. Показано, що сира біомаса має ряд недоліків: низьку енергетичну щільність, нестабільність гранулометричного складу, широкий розкид за вмістом вологи і низьку насипну щільність, що&nbsp; є головними проблемами при її зберіганні і транспортуванні. Для підвищення споживчих властивостей біомаси запропоновано використовувати процес гранулювання. Впровадження процесу гранулювання дозволить усунути&nbsp; недоліки біологічної сировини та&nbsp; перетворити її на високоефективне паливо. Однією з найважливіших умов ефективного та прибуткового функціонування виробництва гранульованої біомаси є &nbsp;наявність та регулярне постачання сировини. За цього перспективним для умов України може бути як використання комплектів обладнання великої потужності для експлуатації в місцях з великою&nbsp;&nbsp; концентрацією сировини, так і&nbsp;&nbsp; невеликих мобільних установок, які можуть і працювати&nbsp; в стаціонарних умовах, і&nbsp; переміщуватися до місць з достатньою кількістю сировини,&nbsp; знижуючи затрати на транспортування біомаси до мінімуму. Водночас&nbsp; існує необхідність у розвитку нових вітчизняних розробок як комплексних технологічних ліній, так і окремих одиниць&nbsp; обладнання для&nbsp; різних потужностей. В роботі&nbsp; визначено основні напрямки використання продуктів грануляції, серед яких – спалювання в пелетних котлах, сумісне спалювання&nbsp; з вугіллям та газифікація гранульованої біомаси для отримання моторних палив. Так само відзначено, що використання технологій гранулювання вирішує не тільки енергетичні, а й комплекс інших проблем – екологічних, сільськогосподарських, лісотехнічних та соціальних. </em></p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2019 “Нафтогазова енергетика” Всеукраїнський науково-технічний журнал http://nge.nung.edu.ua/index.php/nge/article/view/492 Підвищення коефіцієнта корисної дії нафтопромислової розподільної електричної мережі 2020-03-27T11:50:31+02:00 Ю. Ф. Романюк epeo@nung.edu.ua О. В. Соломчак solomchak@ukr.net М. В. Гложик epeo@nung.edu.ua <p>&nbsp;</p> <p><em>Розглянуто питання підвищення ефективності передачі електроенергії споживачам за різного характеру їх навантаження. Проаналізована залежність коефіцієнта корисної дії (ККД) електричної мережі нафтопромислу, що складається з лінії живлення і знижувального трансформатора, від повної потужності навантаження за різних співвідношень між активною і реактивною складовими потужності, й визначено умови, за яких можна забезпечити максимальну ефективність електропередачі. Показано на прикладах, що ККД електропередачі залежить не тільки від активного навантаження, але й значною мірою від її реактивного навантаження. За наявності сталого реактивного навантаження та збільшення активного навантаження збільшується повна потужність і ККД електропередачі знижується, причому у режимі малих навантажень графік зміни ККД електропередачі наближається до параболічної форми, так як&nbsp;&nbsp; зменшується вплив активного навантаження на величину втрат активної потужності, і їх величина буде залежати, в основному, від реактивного навантаження, яке залишається&nbsp; незмінним. ККД досягає максимального значення за умови рівності активної та реактивної складових потужності. У разі іншого співвідношення між ними ККД знижується. За одночасного збільшення активного й реактивного навантажень та сталого значення коефіцієнта потужності&nbsp; ККД електропередачі суттєво знижується через збільшення втрат. За сталого активного навантаження та збільшення реактивного ККД електропередачі знижується, оскільки при збільшенні реактивного навантаження збільшуються втрати активної потужності, тоді як активна потужність залишається незмінною. Другою умовою, за якої ККД лінії буде максимальним, є повна компенсація реактивного навантаження. Тому з метою підвищення ефективності електропередачі потрібно здійснювати компенсацію реактивної потужності, що дозволяє зменшити втрати електроенергії та видатки на її оплату й покращити якість електроенергії. Запропоновано також інші способи підвищення ККД електропередачі шляхом регулювання рівня напруги в центрі живлення, зменшення еквівалентного опору проводів лінії, оптимального завантаження трансформаторів знижувальних підстанцій та забезпечення економічних режимів їх роботи. </em></p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2019 “Нафтогазова енергетика” Всеукраїнський науково-технічний журнал http://nge.nung.edu.ua/index.php/nge/article/view/502 Дослідження показників дизель-компресорного агрегату при його роботі на альтернативному біопаливі 2020-03-27T11:51:52+02:00 С. І. Криштопа epeo@nung.edu.ua Л. І. Криштопа epeo@nung.edu.ua М. М. Гнип marichkagnip695@gmail.com І. М. Микитій epeo@nung.edu.ua <p><em>Розглянуто напрям </em><em>використання синьо-зелених </em><em>водоростей як біоматеріалу для створення моторного біопалива для нафтогазового технологічного транспорту. Мета роботи – експериментальні дослідження </em><em>зміни потужнісних та екологічних характеристик дизель-компресорного агрегату при використанні нафтового дизельного палива та його сумішей з біопаливами, які одержані з водоростей. В результаті виконаних експериментальних досліджень встановлено залежності зміни ефективної потужності двигуна при використанні дизельного палива і суміші дизельного палива з одержаними біодобавками на основі метилових ефірів ліпідної фракції синьо-зелених водоростей </em><em>Chroococcfles в кількості 5, 10 та 20 %. Експериментально встановлено, що ефективна потужність двигуна при використанні суміші дизельного палива з одержаними біодобавками на основі метилових ефірів ліпідної фракції синьо-зелених водоростей </em><em>Chroococcfles в кількості 5, 10 та 20 % зменшиться в середньому на 0,9, 1,8 та 3,5 %. Експериментально встановлено, що вміст оксиду вуглецю СО при використанні суміші дизельного палива з одержаними біодобавками на основі метилових ефірів ліпідної фракції синьо-зелених водоростей </em><em>Chroococcfles в кількості 5, 10 та 20 % зменшиться в середньому на 6,5, 13,9 та 28,7 %.</em></p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2019 “Нафтогазова енергетика” Всеукраїнський науково-технічний журнал http://nge.nung.edu.ua/index.php/nge/article/view/497 Перспективи використання сивушних масел як добавок до товарних палив для двигунів внутрішнього згоряння 2020-03-27T11:53:07+02:00 С. Ф. Левко levkosvatoslav@gmail.com Б. В. Долішній bdolishniy@gmail.com В. М. Мельник vasjamel@ukr.net <p><em>Щоб зменшити залежність паливно-енергетичного комплексу України від імпорту світлих нафтопродуктів необхідно впроваджувати виробництво і реалізацію альтернативних чи відновлювальних видів палив. Крім зменшення впливу від країн-імпортерів використання відновлювальних видів палив дозволить зменшити кількість шкідливих речовин у відпрацьованих газах тим самим покращити екологічну ситуацію в нашій державі. Перспективним альтернативним паливом для використання в двигунах є спирти та відходи від їх виробництва у чистому вигляді, та в сумішах з бензинами та дизельними паливами у певних співвідношеннях. Оскільки використання спиртів та сполук на їх основі на серійних бензинових двигунах без суттєвих змін в конструкції можливе лише при обмеженому додаванні їх до основного палива. Нами здійснено комплексну оцінку можливості використання сивушних масел як добавок до товарних палив. За результатами досліджень нами встановлено, що для бензинів оптимальним, з точки зору техніко-експлуатаційних показників, є додавання сивушних масел до бензину А-92 у кількості 12%. У випадку використання сивушних масел у дизельних паливах оптимальний&nbsp; їх вміст&nbsp; до 10 % об’ємних. За результатами досліджень екологічних та техніко-експлуатаційних показників двигуна ЗИЛ-130 при додаванні сивушних масел до товарного бензину А-92 у кількості від до 12 % об. знижується вмісту СО у відхідних газах ДВЗ на 9,3 %, вміст вуглеводнів на 10,2% та оксидів азоту на 16,9 %. У результаті збільшення вмісту сивушних масел в дизельному паливі до 10 % спостерігається концентрації вуглеводнів до 10% та оксидів азоту на 1,9% у відхідних газах двигуна Д21А1. </em></p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2019 “Нафтогазова енергетика” Всеукраїнський науково-технічний журнал http://nge.nung.edu.ua/index.php/nge/article/view/505 Напруження у підземному трубопроводі від пошкодження основи поблизу анкерного кріплення 2020-03-27T11:41:44+02:00 A. Б. Струк andrij-struk@ukr.net <p><em>Розглядаються питання міцності підземних трубопроводів, які експлуатуються за умов ускладнень геологічного чи техногенного характеру (рухи корінного ґрунту в зоні тектонічного розлому, взаємні переміщення та повороти скельних блоків тощо). Метою роботи є вивчення впливу обмеження рухомості трубопроводу, накладеного анкерним кріпленням, на напружений стан у стінці труби обабіч місця локального пошкодження основи. Дослідження статики трубопроводу проводили в геометрично лінійній постановці, моделюючи його стрижнем з трубчастим поперечним перерізом, а при розгляді питань міцності – безмоментною циліндричною оболонкою. Взаємодію труби з щільною основою через ґрунтову засипку описували за гіпотезою пружного прошарку Вінклера. Вивчали деформацію закріпленої анкером труби, спричинену локальними порушеннями суцільності основи, які моделювали заданими розривами поздовжнього переміщення та кута повороту блоків. Такий підхід дає можливість оцінювати міцність протяжних підземних комунікацій не за зовнішнім навантаженням від ґрунту, яке зазвичай є невідомим, а за спостережуваними параметрами рухів берегів розлому. Граничний стан трубопроводу під внутрішнім тиском транспортованого продукту та під додатковим навантаженням від кінематичного збурення досліджували за енергетичною теорією міцності. Сформулювали крайові задачі для диференціальних рівнянь розтягу-стиску та скруту прямолінійного стрижня з розривними правими частинами. На підставі аналітичних розв’язків задач вивчено вплив пошкоджень типу тріщин нормального відриву, зближення блоків основи та їх розвороту довкола осі труби на напружено-деформований стан трубопроводу. Побудовано графіки розподілу переміщень, кутів повороту та еквівалентних напружень Мізеса залежно від величини і напрямку взаємного переміщення та розвороту берегів розлому за різних віддалей від анкера до дефекту основи. Встановлено, що накладання додаткової в’язі у вигляді анкерного кріплення призводить до істотного підвищення еквівалентних напружень у трубі. Виявлено також, що для труби під внутрішнім тиском зближення блоків основи є небезпечнішим, аніж їх розходження. </em></p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2019 “Нафтогазова енергетика” Всеукраїнський науково-технічний журнал http://nge.nung.edu.ua/index.php/nge/article/view/498 Розроблення конструкції та аналіз стійкості пакету пружних оболонок пристрою для керування траєкторією свердловин 2020-03-27T11:44:42+02:00 М. П. Олексюк ruslanr@gmail.com Р. В. Рачкевич ruslanr@gmail.com І. І.. Яциняк iy2008@online.ua І. О. Рачкевич ruslanr@gmail.com В. М. Івасів ruslanr@gmail.com <p>1<em>Виконано огляд існуючих конструкцій пристроїв для керування траєкторією похило-скерованих і горизонтальних свердловин без підйому бурового інструменту. Описано як вітчизняні, так і закордонні зразки. На основі проведеного критичного аналізу виділено найбільш перспективні конструкції та вказано на один із їх основних недоліків: обмеження діапазону зміни кута викривлення відхилювача внаслідок ряду конструктивних особливостей. Враховуючи це, запропоновано вдосконалений пристрій для керування траєкторією похило-скерованих і горизонтальних свердловин. В основі конструкції лежить модернізований вузол викривлення осі відхилювача. Суть нововведення полягає у використанні пакету пружних оболонок, які під дією зусилля стиску певної критичної величини втрачають стійкість, зазнаючи незначної поздовжньої деформації. Це, в свою чергу, призводить до розблокування взаємного переміщення певних елементів пристрою та перегину його осі на заданий кут. Відтак вдалося досягнути того, що кут викривлення осі відхилювача не залежить від абсолютної поздовжньої деформації пакету пружних оболонок і, таким чином, не обмежується останньою. При відриві бурильної колони від вибою, вісь пристрою повертається до прямолінійної форми. Таким чином, використовуючи стискання та розвантаження відхилювача, можна керувати траєкторією осі свердловини без підйому бурильного інструменту на поверхню. Для задання необхідної величини осьової сили стиску, яка переводить пристрій у режим викривлення, використовується пакет пружних оболонок, який може складатися зі змінної кількості шарів. Проаналізовано стійкість даного пакету з використанням </em><em>3</em><em>D</em><em>-моделювання та методу скінченних елементів. Визначено величину критичної сили залежно від кількості шарів у пакеті. Зазначено, що отримана залежність має яскраво виражений прямолінійний характер. Це дає можливість шляхом підбору кількості шарів навивання у пакеті пружних оболонок керувати величиною осьової сили стиску, яка спричиняє перегин осі відхилювача, враховуючи необхідну величину осьового навантаження на долото.</em></p> 2019-12-27T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2019 “Нафтогазова енергетика” Всеукраїнський науково-технічний журнал